Вебінар на тему: «20 років Будапештській ініціативі відкритого доступу: як змінився публікаційний ландшафт» (серія Clarivate науковцям 2022).

 

Вебінар на тему: «20 років Будапештській ініціативі відкритого доступу: як змінився публікаційний ландшафт» (серія Clarivate науковцям 2022)

10 лютого 2022 року з ініціативи проректора з науково-педагогічної, наукової та інноваційної діяльності Інни Гончарук, з метою покращення володіння навичками та розкриття нових можливостей платформи Web of Science, для науково-педагогічних працівників, молодих вчених та працівників наукової бібліотеки Вінницького національного аграрного університету було проведенно вебінарі на тему: «20 років Будапештській ініціативі відкритого доступу: як змінився публікаційний ландшафт» (серія Clarivate науковцям 2022), українською мовою. Були присутні 43 учасники.

На вебінарі учасники розглянули питання відкритого доступу на платформі Web of Science, а також проблеми доступу до наукової інформації.

Одна з таких проблем – висока вартість передплати наукових журналів, яка визначається тисячами доларів на рік і постійно зростає. У 2001 р. 34000 науковців підписали Лист до наукових видавців, у якому відображено ідею відкритого доступу. У 2002 р. було оприлюднено Будапештську ініціативу відкритого доступу (BOAI), де було сформульовано поняття відкритого доступу, що включає:

-         безкоштовний онлайновий доступ до наукової літератури;

-         вільне використання для досліджень, навчання та інших цілей;

-         право автора на контроль над своєю роботою і право на посилання та цитування.

Сьогодні реалізуються два шляхи відкритого доступу: архіви відкритого доступу ("зелений шлях" - перший), що пропонують самоархівування науковцями своїх робіт, та журнали відкритого доступу ("золотий шлях" - другий), що впроваджують нову фінансову модель, коли за процес наукового видавництва сплачують не передплатники журналів, а автори або інституції.

Широку підтримку відкритому доступу сьогодні надають усі учасники процесу наукової комунікації: науковці науково-освітніх організацій, видавці, бібліотеки, оскільки всі отримують певні переваги. Для науковців це: вільний доступ до останніх досліджень у галузі; більш активне поширення та вплив їхніх робіт, а отже більше цитування та науковий авторитет. Для науково-освітніх організацій: авторитет, престиж у науковому світі та рейтинги, а також нові можливості управління науковою комунікацією організації. Для видавців: ширша присутність та видимість видання, зростання цитування та підвищення імпакт-фактору. Для бібліотек: легкий доступ до джерел наукової інформації, якісне задоволення інформаційних потреб користувачів, нові партнерства із науковцями, викладачами, видавцями. Для національної економіки, розвитку науки і суспільства відкритий доступ забезпечує прискорення наукового прогресу, продуктивності, передачі знань.