Вебінари в квітні 2022 року від Clarivate

З ініціативи проректора з науково-педагогічної, наукової та інноваційної діяльності Інни Гончарук, з метою покращення володіння навичками та розкриття нових можливостей платформи Web of Science, для науково-педагогічних працівників, молодих вчених та працівників наукової бібліотеки Вінницького національного аграрного університету у квітні 2022 року було проведено серію вебінарів від Clarivate українською мовою, до яких по можливості були підключені онлайн 70 учасників.

 26 квітня 2022 року було проведено вебінар на тему: «Research Smarter: Рішення Clarivate для позиціонування ВНЗ у GRAS рейтингу». Учасники вебінару розглянули нову класифікацію для Global Ranking of Academic Subjects (GRAS) під назвою Shanghai GRAS тепер доступна в InCites Benchmarking & Analytics. Ця нова класифікація заснована на відображенні категорій Web of Science для 54 навчальних предметів відповідно до методології GRAS. ShanghaiRanking почав публікувати світовий рейтинг університетів за академічними предметами у 2009 році. Завдяки впровадженню вдосконаленої методології Глобальний рейтинг академічних предметів (GRAS) був вперше опублікований у 2017 році. GRAS 2021 року містить рейтинги університетів з 54 предметів, інженерії та природничих наук. наук, медичних і суспільних наук. Понад 1800 з 4000 університетів у 93 країнах і регіонах нарешті потрапили до рейтингу. Рейтинги GRAS використовують ряд об’єктивних академічних показників і сторонніх даних для вимірювання ефективності світових університетів за відповідними предметами, включаючи результати досліджень (Q1), вплив досліджень (CNCI), міжнародне співробітництво (IC), якість досліджень (Top) , та міжнародними вченими нагородами (Award). Індекс міжнародних академічних нагород базується на опитуванні Academic Excellence Survey (AES), яке проводить ShanghaiRanking з 2017 року. Глобальний рейтинг академічних предметів дає можливість перевірити університети, які опублікували певну кількість публікацій протягом 5 років. Поріг публікації для різних предметів встановлюється по-різному. Бібліометричні дані збираються з Web of Science та InCites.

 28 квітня 2022 року було проведено вебінар на тему: «Research Smarter: Як використовувати ресурси Clarivate для формування бібліотечних колекцій». Учасники вебінару дізналися як інструменти Web of Science, в тому числі Master Journal List, Journal Citation Reports і InCites допомагають у керуванні своїми колекціями та мали можливість визначити найефективніші журнали для нашого університету. Місія бібліотеки – підтримувати студентів, викладачів та науковців. Як правило, формування колекцій та управління ними дотримуються трьох керівних принципів: •Колекції мають найбільший вплив на дослідження, викладання та навчання

•Бібліотека виконує свою роль у довгостроковому керівництві зростаючими колекціями;

•Вибір, зроблений під час придбання та управління колекціями, відображає та просуває місію та цілі.

Управління бібліотечними фондами є постійним процесом але він може змінюватися.

"Поріс чорнобилем Чорнобиль - бідою нашою поріс"

Сьогодні відзначається 36-та річниця аварії на Чорнобильській атомній електростанції, найбільшої в історії ядерної енергетики. Аварія забрала життя сотень людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. День пам'яті жертв трагедії відзначається щорічно 26 квітня.

26 квітня 1986 року сталася аварія на четвертому енергоблоці. З різницею в дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Обвалилася частина будівель, почалася велика пожежа. Величезна кількість радіоактивних речовин було викинута в атмосферу.

Багатоденну пожежу намагалися загасити сотні пожежників та працівників аварійних служб. Багато з них згодом померли від променевої хвороби. Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів були евакуйовані після аварії.

Точне число жертв аварії встановити не вдалося, оскільки багато людей вмирали через роки. За приблизними розрахунками, від аварії на ЧАЕС померло близько 4000 осіб. 30 співробітників АЕС померло в перші дні і тижні аварії, ще сотні тисяч людей померли в наступні кілька років від онкологічних захворювань і променевої хвороби.

26 квітня є днем пам'яті про саму катастрофу і загиблих в ній, а також героїзму працівників станції, ліквідаторів, пожежників, медиків і всіх людей, причетних до ліквідації наслідків аварії.

У грудні 2016 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про Чорнобильську катастрофу. Щодня в цей день проходять пам'ятні заходи, виставки та інформаційні хвилинки про Чорнобильську трагедію.

На спомини цієї трагічної дати в житті українського народу долучилась і бібліотека ВНАУ.  Співробітниками бібліотеки Зозулею Н. Ю. та Дорошкевич Н. А. було підготовлено журнально-ілюстративний перегляд "Поріс чорнобилем Чорнобиль - бідою нашою поріс"

 

Семінар на тему: Платформа Research4Life: алгоритм доступу і роботи

 25 квітня 2022 року було проведено семінар на тему: «Платформа Research4Life: алгоритм доступу і роботи» за ініціативи проректора з науково-педагогічної, наукової та інноваційної діяльності Інни Гончарук, з метою покращення володіння навичками та розкриття нових можливостей платформи Research4Life, для науково-педагогічних працівників, молодих вчених та працівників наукової бібліотеки Вінницького національного аграрного університету, а також для науково-педагогічних працівників і бібліотеки структурних підрозділів ВНАУ на якому були присутні аспіранти 1, 2, 3 та 4 років навчання у кількості 29 учасників.

В межах платформи Research4Life науковцям ВНАУ надано безкоштовний доступ до більш ніж 154 тис. наукових журналів і книг від більш як 200 видавців із усього світу. Research4Life – найбільша у світі платформа науково-технічної, природничої, медичної та суспільно-політичної літератури від провідних міжнародних видавців. Research4Life має на меті покращити навчання, дослідження та формування політики в галузі охорони здоров’я, сільського господарства, навколишнього середовища та інших життєвих, фізичних та соціальних наук. Перелік доступних ресурсів суттєво розширено, більш ніж 15 видавців додатково відкрили електронні колекції книг і журналів для користувачів з України, зокрема, надано доступ до ресурсів таких великих видавництв: Elsevier; Springer Nature; John Wiley & Sons; Taylor & Francis; Emerald; Sage Publications; Oxford University Press; Cambridge University Press; IOP Publishing та інші. Наразі майже 75 тис. книг, понад 12,5 тис. журналів і бази даних доступні для фахівців закладів вищої освіти та наукових установ України.

Увесь контент платформи складається з п'яти колекцій:

Hinari – колекція, яка об'єднує дослідження в галузі охорони здоров'я

AGORA – колекція, яка об'єднує дослідження в галузі сільського господарства

OARE – колекція, яка включає дослідження з екології, географії, енергетики та ін.

ARDI – колекція, що об'єднує дослідження про наукові розробки та інновації

GOALI – колекція, яка об'єднує дослідження в галузі права та суспільних наук, включаючи політичні науки, економіку, філософію, історію та ін.

Використання ресурсу вимагає обов'язкового дотримання наступних умов:

Не дозволяється поширювати та/або передавати третім особам логін/пароль доступу до ресурсу.

Повні тексти документів (статті, книги, розділи тощо) можуть бути роздруковані або збережені тільки для особистого використання з навчальною та дослідницькою метою.

Не дозволяється систематичне завантаження документів або результатів пошуку, зокрема з використанням роботів. У разі недотримання вимог цього пункту, доступ до ресурсу буде припинено для усієї установи.

Не дозволяються передавати документи третім особам ні в електронному, ні в друкованому вигляді.

Не дозволяється комерційне використання результатів досліджень.

 

 

 

Вебінари в квітні 2022 року від Clarivate

 

З ініціативи проректора з науково-педагогічної, наукової та інноваційної діяльності Інни Гончарук, з метою покращення володіння навичками та розкриття нових можливостей платформи Web of Science, для науково-педагогічних працівників, молодих вчених та працівників наукової бібліотеки Вінницького національного аграрного університету у квітні 2022 року було проведенно серію вебінарів від Clarivate українською мовою, до яких по можливості були підключені онлайн 65 учасників.

 12 квітня 2022 року було проведено вебінар на тему: «EndNote: оформлення бібліографії статті за форматом журналу». Учасники вебінару розглянули формати оформлення списків літератури, а також яким форматом можна оформити список літератури у вибраному виданні. Існують стандарти бібліографічного опису документів :

·        ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання". Він є базовим для системи стандартів, правил та методичних посібників зі складання бібліографічного опису. Прийнятий в Україні в 2007 році, на основі ГОСТ 7.1: 2003 « Библиографическая запись. Библиографическое описание. Общие требования и правила составления».

·        Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила. ДСТУ 3582:2013.

·        «Библиографическая запись. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках». ГОСТ 7.11-2004 (ИСО 832:194).

·        «Библиографическая запись. Сокращение слов и словосочетаний на русском языке». ГОСТ Р 7.0.12-2001.

·        Бібліографічний опис документів здійснюється згідно із стандартом з бібліографічного опису документів ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.

·        При скороченні слів користуються ДСТУ 3582-97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі» та ГОСТ 7.12.93.

·        «Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила».

·        При створенні опису іноземною мовою дотримуються також вимог ГОСТ 7.11-78 «Сокращение слов и словосочетаний на иностранных языках в библиографическом описании произведений печати».

Референс-менеджер - це програма, розроблена для зберігання бібліографічних даних, повних текстів і оформлення посилань та списків літератури. Програма дозволяє користувачеві створювати і підтримувати особисту (колективну) бібліотеку посилань на наукову літературу з можливістю завантаження першоджерел, автоматизувати підготовку списків літератури для своїх публікацій. Бібліографічний менеджер може працювати як в онлайн режимі, так і в універсальному (оффлайн-онлайн) режимі. Універсальні бібліографічні менеджери Mendeley, EndNote, Zotero підходять для використання як індивідуальними користувачами, так і науковими колективами.

 14 квітня 2022 року було проведено вебінар на тему: «Авторські профілі науковця». Учасники вебінару розглянули складнощі при пошуку робіт певного автора та показники що застосовуються для оцінки наукового доробку автора зокрема Web of Science Core Collection (кількість статтей, цитувань, h-index (індекс Гірша), deamplot). Отримали консультацію щодо підготовки звітів про публікаційну діяльність для науковця, відділу, установи. Переглянули порівняння функції і можливості авторських ідентифікаторів. А також удосконалили навички створення наповнення, застосування Publons/ResearcherID, ORCID, ResearcherGate, Google Scolar.

Вебінар на тему: «Хижацькі видання: розпізнати та уникнути»

 

З ініціативи проректора з науково-педагогічної, наукової та інноваційної діяльності Інни Гончарук, з метою покращення володіння навичками та розкриття нових можливостей платформи Web of Science, для науково-педагогічних працівників, молодих вчених та працівників наукової бібліотеки Вінницького національного аграрного університету у квітні 2022 року було проведенно вебінар від Clarivate українською мовою, до яких по можливості були підключені онлайн 45 учасників.

 7 квітня 2022 року було проведено вебінар на тему: «Хижацькі видання: розпізнати та уникнути». Учасники вебінару розглянули основні типи хижацьких видань, також на що потрібно звернути увагу при доборі видань, як перевірити індексацію видання у Web of Science Core Collection.

Хижацькі /сміттєві/ фейкові/ видання – це журнали створені лише з метою отримання нечесного прибутку з науковців. Виникли у ХХІ ст. Причина їх виникнення це зростання публікацій в журналах що індексуються в міжнародних базах даних згідно вимог керівництва, некомпетентність науковців у даних питаннях, а також їхня довірливість.

Види хижацьких видань: міжнародний про все всіма мовами; мімікрія; поцуплене.

Як перевірити хижацькі видання?

·        Журнал слід перевірити по номеру ISSN-0000-0000;

·        Звернути увагу на назву журналу (правильність її написання);

·        Чи має запропонований журнал Impact-factor (IF) журналу;

·        Чи є зазначена наукометрична база Web of Science як основна база, а не інші, додаткові бази;

·        Перевірити кількість видань на рік, чи на усіх його сайтах вказана однакова кількість;

·        Всі сайти журналу мають бути доступні для перегляду інформації про видання на точність і достовірність;

·        Слід уникати дешевих видань і тих де є маленька кількість публікацій.

Публікація в хижацьких виданнях це втрата результатів, часу, грошей і найголовніше репутації. Будьте обережні, ретельно перевіряйте запропоновані вам видання, якщо маєте сумніви, зверніться до бібліотеки.

Кращий спосіб підібрати журнал:

    Регулярно читати публікації по своїй темі в визнаних виданнях;

    Подивитися пов’язані запити;

    Подивитися що цитують ключові роботи;

    Налаштувати сповіщення про новинки Web of Science Core Collection.